В землях, де надій нема
Чоловік у чорному іде
Впевнена його хода
Вітер в спину дме
Торбу чоловік несе
З торби линуть голоси
Чоловік той знає все
Душі він несе
Хто лишився у землі
У полях або на дні
І великі і малі
Будуть не одні
І коли уже пора
Прийде глянути за край
Всіх до купи він збира
По дорозі в рай
І сіє чорне насіння
Смерті і воскресіння
Як відійде за обрій
Зійдуть пагони добрі
Як на обрії його помітиш, не тікай
Він загублених шукає всюди, так і знай
Як на обрії його помітиш, не тікай
Він загублених шукає всюди, так і знай
Доки смертної пітьми
Зимний вітер не задме
Не згадаємо і ми
Що чоловік іде:
У пустелях і садах
Плине нескінченно путь
Але у його слідах
Квіти зацвітуть
Він сіє чорне насіння
Смерті і воскресіння
Як відійде за обрій
Зійдуть пагони добрі
Як на обрії його помітиш, не тікай
Він загублених шукає всюди, так і знай
Де лежить дорога від ніколи до ніде
Чоловік у чорному по спогадах іде
По кістках і спогадах іде
По кістках і спогадах іде
По кістках і спогадах іде
Чоловік у чорному
