Мерці плачуть, коли живі співають ці пісні Плач з-під землі луна, коли сонця стихають вогні І хмари стають все густішими І навіть птахи замовкають Мерці попід вікнами самотніх шукають Тому після того, як сонце заходить Якщо ти один в одинокому домі І вітер гуде за вікном Про любов не співай Ні в якому разі про любов не співай Мерці пам'ятають, коли дивитись на сонце могли Вогонь у серці палав, світив крізь безодню імли Та час, мов пісок, тікає Віки як секунди летять Ніяка сила не зніме таких заклять Тому після того, як вітер замовкне А місяць у небі - страшний та холодний Як ти наодинці Про любов не співай Ніколи й нізащо про любов не співай (Тому у той час, як місяць на небі І ти - сам-на-сам, будь ласка, не треба Я з-під землі чую тебе Про любов не співай Благаю, кохана Про любов не співай) Чи чуєш ти ці мертві голоси? Чи чуєш ти ці мертві голоси?