Чим довші ночі - тим цікавіше
Чим далі в ліс - тим веселіше біс
Чим ти красивіша - тим я злітаю вище
Повітря набираю, не дивлюсь униз
Я собі вважаю, що все, що поруч дочуваю
Я собі рахую від нуля до десяти
Коли поруч опиняються ті, що не вагаються
Рахую, заспокоївся. Готовий йти
Бо я вважаю - як почнеться ранок
Який буде сніданок, такою вийде і доба
Як першим зустрічаю я того, кого не відчуваю
То знову я лягаю, економлячи слова
Я маю рацію - вона мовчить. Тиша
Увечері простіше. Нарешті, вийшов я
Нажерлися всі миші, я дивлюсь на це спокійно
Бо пропустив щоденний головняк
Диви - усі по хмарах розійшлися
Лайкаючи сварки, сварячись за лайки
Не бачу їх, не чую, дихається легше
Як оголошено відбій у цьому бла-бла-парку
Я собі гадаю, що топати повільно
Задовільно видивляючись красиве і просте
Саме заради цього ми і народилися
І іноді любилися. Короче, саме те
Чим довші ночі - тим цікавіше
Чим далі в ліс - тим веселіше біс
Чим ти красивіша - тим я злітаю вище
Повітря набираю, не дивлюсь униз
Чим довші ночі - тим цікавіше
Чим далі в ліс - тим веселіше біс
Чим ти красивіша - тим я злітаю вище
Повітря набираю, не дивлюсь униз
Я міг би сперечатися, наводити приклади
Прикладом, наприклад, помічаючи усіх
Але я був чемний, вичікуючи паузу
Дурні подібної я не наробив
Добу врятовано! Тиждень урятовано!
Світ порятовано! Нарешті, взагалі
Нехай же у повітрі побільшає наших
Суспільну перемогу зараховую собі
Чим довші ночі - тим цікавіше
Чим далі в ліс - тим веселіше біс
Чим ти красивіша - тим я злітаю вище
Повітря набираю, не дивлюсь униз
Чим довші ночі - тим цікавіше
Чим далі в ліс - тим веселіше біс
Чим ти красивіша - тим я злітаю вище
Повітря набираю, не дивлюсь униз
