«Щоб полюбити, треба звикнути...» Як часто брешуть мудреці Щоб полюбити, треба зникнути Й прийти по вранішній росі І впасти в землю стиглим житом І знов зійти для юних битв... Щоб полюбити, треба жити! Любов — життя! Коли б тобі бажав я сліз, і муки І кари найстрашнішої бажав Не викручував твої тендітні руки І в хмурім підземеллі не держав Ні, я б не став тебе вогнем палити З тобою б розквитався без жалю: Побажав тобі когось отак любити Як я тебе, як я тебе люблю! На світі законів немало Я нагадаю один: Щоб море не висихало Потрібно багато краплин Але в штормову годину Як море бурунить гнів Потрібна зайва краплина Щоб вийшло воно з берегів Коли б тобі бажав я сліз, і муки І кари найстрашнішої бажав Не викручував твої тендітні руки І в хмурім підземеллі не держав Ні, я б не став тебе вогнем палити З тобою б розквитався без жалю: Побажав тобі когось отак любити Як я тебе, як я тебе люблю! Коли б тобі бажав я сліз, і муки І кари найстрашнішої бажав Не викручував твої тендітні руки І в хмурім підземеллі не держав Ні, я б не став тебе вогнем палити З тобою б розквитався без жалю: Побажав тобі когось отак любити Як я тебе, як я тебе люблю!