І поки ми в одній кімнаті Я прошу твої чари не зникати В твоїх очах читаю знаки Можеш хоч раз бути ким ти є І поки ми в одній кімнаті Що буде далі я не хочу знати Хай ти волієш бути птахом Спробуй хоч раз бути ким ти є Сама гадала, що річці навесні Не треба друга в горі, щоб уникнуть повені І не боялась почути слово «ні» Та коли його скажеш, я лишусь на мілині Ховай всі сумніви на потім В цей час я захлинусь у своїх згубних думках Ти вабиш те в мені, що клятий сучасний світ Вже не міг пробудити І поки ми в одній кімнаті Я прошу твої чари не зникати В твоїх очах читаю знаки Можеш хоч раз бути ким ти є І поки ми в одній кімнаті Що буде далі я не хочу знати Хай ти волієш бути птахом Спробуй хоч раз бути ким ти є Спробуй хоч раз бути ким ти є Спробуй хоч раз бути ким ти є Серед буднів я на мілині Наче уві сні Тіні живуть в мені Марно згорають дні (дні) Все засипає імлою Розквітаю наче навесні Посеред слів Спогади літніх теплих днів Досі живуть в мені Разом з тобою Зігріває краще за чай Накриває як назавжди Часом не вистачає Змісту серед води Бачу свої сліди Часом кидає вниз Часом на небеса Марево чи краса Марево чи краса Я вже не знаю І поки ми в одній кімнаті Я прошу твої чари не зникати В твоїх очах читаю знаки Можеш хоч раз бути ким ти є І поки ми в одній кімнаті Що буде далі я не хочу знати Хай ти волієш бути птахом Спробуй хоч раз бути ким ти є Ми одні не знаєм як цвісти на самоті Ми одні не знаєм як цвісти на самоті Не знаєм як цвісти на самоті Не знаєм як цвісти на самоті