Тихо, тихо то я і не підходь заблизько Витри соплі, дивись мені в рот Всьо, шо зара, почуєш запиши на листок і не забудь вже Не роби мені зле! Він був добрий, через то собі все Носив за спиною важкий пістолєт Шоб стріляти дурних І за то я його поважав і любив Я був друг (я був друг) Його пес Медор, шо мав очі, як кров Білі зуби і лапи міцні, як залізо Любив з ним гуляти, вони разом ішли Туда, де завжди, було повно дурних А над домом його висів прапор добра А під домом стояв БТР і коли Хтось наглий вилазив на голову людям, він їхав І всі дихали легше А-а-а-а-а-ауф А-а-а-а-а-ауф А-а-а-а-а-ауф А-а-а-а-а-ауф І сусіди і просто люди любили його І ствердно махав головою наш Бог Як дивився на нього згори (Ґа-ґа-ґа-ґа-ґа-ґа) Але та як все, то шо зле і дурне Ніколи не спить і чекає момент Мені тяжко казати, але треба, шоб чули ви Його давній і нібито вірний друг Купився за гроші і зрадив І довго не міг зрозуміти Медор Чому йому треба сидіти в підвалі і вмер Але то ше не всьо, десь всередині я Чую, шо можу так само як він Я тоже вже маю велику собаку і пістолєт Не роби мені зле!