Десь за вікном дзвенить останній трамвай Кого любиш – вибирай Він прийде зранку, ти його не чекай Сховає очі, доп'є вчорашній чай Він ляже збоку і розкаже тобі Про свої плани, дзвінок від мами І мирно захрапить на твоїй душі Як мокра пляма від дон-жуана А ти на краю ліжка трохи поплачеш І знову пробачиш всі відмазки його І може скаже хтось, що це неможливо Але просто красиво, бо пісня і є про любов Він в кедах вибігає просто на сніг Купити кави, ми в курсі справи "Вернуся пізно", – з трубки каже тобі Цілуєш в губи чужі парфуми ...