(Ніхто не зробить то без нас) І вже тоді, коли розтане моя кров І сльози перестануть бути просто снігом Я на твоїй спині напишу язиком Про то, як терпне і німіє моє тіло (О-о-о-о, а-і-я, а-і-я, а-і-я, а-і-я) І вже тоді, коли розсиплеться земля А моя шкіра перестане бути моя Я знайду спосіб зупинити то життя Шоб знов побачити, як поміняли колір Ті очі, шо міняють колір Ті руки, шо тримають час Я не шукаю вже нікого Ніхто не зробить то без нас А зимна стеля не дає без тебе спати На стелі хтось мені показує кіно Кіно про очі, шо самі міняють колір Я все чекаю на останній епізод Ті очі знов міняють колір Ті руки знов тримають час Я не шукаю вже нікого Ніхто не зробить то без нас (Ніхто не зробить то без нас) (Ніхто не зробить, зробить знак без нас) І очі знов міняють колір І руки знов тримають час Я не шукаю вже нікого Ніхто не зробить то без нас І очі знов (і очі знов міняють колір) міняють колір І руки знов (і руки знов тримають час) тримають час Я не шукаю (я не шукаю вже нікого) вже нікого (Вже нікого, вже нікого, вже нікого, вже нікого)