Не кидай мені свої карти Я і так знаю хто ти Нам, напевно, більше не варто Збуджені телемости Будувати і головою вниз Падати й падати Не кидай мені свої карти Я і так знаю хто ми Нам давно уже було би варто Стати невидимими Для холодної, як чужий готель І нудної зими Ми так ховалися від зими 18 хвилин назад Листопад, стали видимими ми знов Ми так ховалися від зими 18 хвилин назад Листопад, листопад, листопад Ти все далі, далі і далі І сльоза – холодне скло І, здається, більше немає Днів, які б не замело Але кожен з нас у своїх снах Бачить тільки тепло За вікном ми – вулиці свято За вікном ми – радість і сміх Знову той лиш може почати В серці хто забути зміг Мов холодний, як чужий готель І пронизливий сніг Ми так ховалися від зими 18 хвилин назад Листопад, стали видимими ми знов Ми так ховалися від зими 18 хвилин назад Листопад, листопад, листопад ...