Ісус Христос катається на дошці Сідлає хвилю і волає гучно Апостоли на гальці збились в купку Апостолам перед людьми незручно Матвій уже до друку готував Євангелія у вигляді есеїв А тут така халепа і провал І свинорилі пики фарисеїв Ще й цілий римський мусорський загін Не знає, як на це реагувати Чи матом обложити навздогін А чи одразу вести до Пілата? Андрій гукає: «Схаменися, Ребе! Кінчай дурить, задумайся про рейтинг! Народ прийшов за зціленням до Тебе Запитують про безкоштовний тренінг!» А Він кричить народу, що є сили «Ідіть до Мене всі, тут красота!» І, сміючись, вистрибує з-під хвилі Дельфіна ухопивши за хвоста Петро рішуче кидається в шторм І ледве не вчиняє собі «Амінь» «Ось рибам, що не сіють, був би корм» Христос сміється, «Камінь, ти є камінь!» Летить в Ісуса рятувальний круг І б'є по голові «Дєржись, братушка! В біді комрада не залишить друг!» Кричить Іуда, легендарна тушка І тут Ісус починає співати Звісно, таких номорочених пісень Що навіть Звоніміру Бобану з Бобаном Марковичем не снилося Но приблизно таке «Біда не в тім, що свище вітер лютий Що всі слова мої лягли, як мертві квіти Біда не в тім, що я прийшов з любов'ю Біда у тім, що я не можу не любити-любити-любити Я не для того вас навчав, піпли Таких самозакоханих, серйозних Щоб ви своїх казок понаплели В задушних кель'ях мастурберкульозних А потім (потім), потім, так завжди було В ім'я Моє повстане брат на брата За ваші побрякушки і бабло За ваші грьобані патріархати Ложив на вас я Свій Господній хєр Я все сказав, ви все перебрехали!» Сплигнув на дошку і в прибій попер В ті дні подовгу хвилі не вщухали Так він казав десь в тридцять третім році На гре-гребені, без весел і вітрил Ісус Христос катається на дошці На березі стоїть юрба мудил