Зранку, в обід, під час ланчу, на лавці У переходах від станції до станції Гублю себе і впадаю у осінь незрячу Втративши тяму від побуту й втоми Я крізь туман вибираюся з дому Знову тримаю в руках рідний напій гарячий Бо кава - то є життя, то свобода Ніжна, терпка, міцна насолода Біль утамуй мій Обійми, зігрій П'яна й щаслива півдня чи півночі Мушу робити усе що захочу Рушити міфи й купити житло на Манхеттен І повертаючись вкотре з роботи Знову звернути на повороті Щоб увесь вечір провести за власним сюжетом Бо кава - то є життя, то свобода Ніжна, терпка, міцна насолода Біль утамуй мій Обійми, зігрій Кава - то є життя, то свобода Ніжна, терпка, міцна насолода Біль утамуй мій Обійми, зігрій Одною рукою відкривай Вдихай, видихай Чую за плечі обіймай Вдихай, видихай Кава - то є життя, то свобода Ніжна, терпка, міцна насолода Біль утамуй мій Обійми, зігрій