Давай виключим світло і будем мовчати Про то, що не можна словами сказати Не можна писати, неможливо зіграти А тільки мовчати, тихенько мовчати Давай мовчати про то, що дівчати Не вміють сховати, не можуть спати Давай про мене і про тебе мовчати Мовчати, аж поки не захочем кричати У-у-уа-а-а У-у-уа-а-а У-у-уа-а-а У-у-уа-а-а Місяць впав, темно в кімнаті Як добре, що ти навчилась мовчати Про то, що ніколи не змогла би збрехати Про то, що ніколи мені не спитати Ми будем з тобою у ліжку лежати Лежати, як сніг – водою стікати Ми будемо жадно свої сльози ковтати А з ними слова, яких не сказати Давай помовчу тобі просто на вушко Холодною стала чайова кружка А ми ще маєм, про що помовчати... А ми ще маєм, про що полежати... Як світло проб'ється через наші штори Ми знову з тобою, як всі заговорим А поки ще темно є в нашій кімнаті Давай з тобою будем просто... У-у-уа-а-а, давай будем просто мовчати... У-у-уа-а-а, давай будем просто мовчати... У-у-уа-а-а, давай будем просто мовчати... У-у-уа-а-а, давай будем просто мовчати...