(Майк (Михайло) Гервасійович Йогансен "Кроковеє коло", 1923) Задощив, закрутив, закупився, І пішло дорогами в дощ. Пересохлі жовті уривки, Полохливе, послужливе клоччя. Й серед сірого-сивого голо. У безмежній пустій порожнечі Позначилось кроковеє коло І вийшло з туману по плечі. Й мої дні, і наші тижні Зібгало в залізну раду, І ринули іскри рижі В неосяжне сиве свічадо.