Кажеш - все про мене знаєш ти, навіть стіни мають очі тут Ну у кого вже навчилася, дай йому мою сорочку - білу ту Ти така, як я, незламана (Troubles said "hello", joy said "peace and love") Але там, де я себе запхав - ані психолога, ні шамана Після всього, через що пройшли починати знову все з нуля Небо-небо, чуєш, небо, я земля, бо вже той день коли Ми зриваємося на крик і я не знаю тебе - звик Якщо можеш без мене далі йти, то підкажи, коли відпустить В руки твої, що очікують, крізь валуни човен правлю Зі шкіри вистрибну списом, стрілою навиперед Поряд в останній твій зойк я себе поставлю Аби все знов розпочати, зіграти наш спільний сет Посеред стиглої ночі транслюють солодкі сни нам А ми дивитись не хтіли, як квіти сталеві ростуть із глини Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти Посеред стиглої ночі транслюють солодкі сни нам А ми дивитись не хтіли, як квіти сталеві ростуть із глини Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти Так усе й влаштовано: тут зашив - там тече Якщо впав - встань знов, переклав на інше плече - пішов Брак людей, сутінки думок, поклади їм край Коли все ніяк - перевертай вініл, крути ще Куплені-продані, забуті-згадані Але не крадені сонячні наші дні, ні Різні, коли брудні, коли тендітні - ні Хочеш пробач, хочеш "ізвіні" - але Ким тобі був, ким тепер став, ким була мені? Ми були на все це згодні, прошу Тільки не сьогодні, чуєш, тільки не сьогодні Я намагався, знають на горі, бути ким я є Лиш мені моє, собі лиш своє Бо невдовзі хвилі змиють сліди Там, де спільну мову шукав з тобою В небі нічному серпневому наше придане Чому так довго минав, хто ховав, де ховалася? Вип'ю тебе по краплині і все дізнаюся Скільки на двох нам жетонів в цій касі видано Посеред стиглої ночі транслюють солодкі сни нам А ми дивитись не хтіли, як квіти сталеві ростуть із глини Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти Посеред стиглої ночі транслюють солодкі сни нам А ми дивитись не хтіли, як квіти сталеві ростуть із глини Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти Але ось тут, прямо тут Між ребер з'явився порожній кут Я кричав, просив, благав, вважай Бо ти для мене і пекло, і новий рай Схибили раз - і все нанівець Так мій зошит зламав її олівець Так, я сильний, я вільний, але пустий Ти підкажи, коли відпустить? Посеред стиглої ночі транслюють солодкі сни нам А ми дивитись не хтіли, як квіти сталеві ростуть із глини Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти Посеред стиглої ночі транслюють солодкі сни нам А ми дивитись не хтіли, як квіти сталеві ростуть із глини Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти