Вітер завмирає, нічна тиша поринає в спогади
Ти квітка, весна моя
Вином не загоїти рани життя

Хвилини самоти, порожні думки усюди
На жаль, ми не змогли доплити на човні під назвою кохання

Літаю в уяві, всі мрії ми ховаєм в ямі
Голодні і холодні ми
Обмануті потворно, приречені на волі
А зовні та навколо нас спливає час

Хвилини самоти, порожні думки усюди
На жаль, ми не змогли доплити на човні під назвою кохання