Чого свої очі, чого свої милі Вмиваєш гіркими слізьми?... Слізьми... Хіба ж ти не знаєш Що люди, як хвилі Байдужі, холодні, німії... Німії... Кепкують над краєм Твоїм сиротливим Ти крушишся серцем сама... Сама... Хіба ж ти не знаєш Що в світі кривдивім Ні ради, ні правди нема!... Нема!... Якщо мене вірно, зозуле, кохаєш То ти на людей не вважай!... Не вважай!... Хіба ж ти не бачиш Хіба ж ти не знаєш Що ти - моє щастя, мій рай!...