Вчора зустріч – тепер прощання
Вчора зимно – а нині спека
Той був першим – тепер останній
Той був поруч – тепер далеко
Той долав найкрутіші підйоми
Та його залишили сили
Той був другом, а став знайомим
Той літав, а тепер – безкрилий
Так було
З найдавніших літ
Міняються люди
Міняється світ
Так було
З найдавніших літ
Міняються люди
Міняється світ
Той у небі впіймав удачу
А назавтра став знову босим
Той сміявся, а нині – плаче
Той давав, а сьогодні – просить
Той до щастя наміряв кроки
Ну, а вийшло, що – до могили
Той світив, та погас до строку
Той палав, а того спалили
Так було
З найдавніших літ
Міняються люди
Міняється світ
Так було
З найдавніших літ
Міняються люди
Міняється світ
І літа назад не вертають
Як не сумно, і як не гірко
Я міняюсь, мене міняють
Чи то в кращий бік, чи то в гірший
Я міняюсь разом зі світом
І сміюсь, і плачу досхочу
П'ю прозорий весняний вітер
Гублю дні, а знаходжу ночі
Так було
З найдавніших літ
Міняються люди
Міняється світ
Так було
З найдавніших літ
Міняються люди
Міняється світ
Ще далеко іти до краю
Я у неба прошу несміло:
"Хай душа моя не помирає
Раніш ніж помре моє тіло!"
Ще далеко іти до краю
Я у неба прошу несміло:
"Хай душа моя не помирає
Раніш ніж помре моє тіло!"
