З самого початку знали Чим це закінчиться Бо на нашому боці були І демони, і янголи Полум'я розпалене Яке перетворило вас на попіл Зробило з нас Загартовану сталь У нас не було варіантів Окрім як і коли Ви пробудили цю лють Ви пробудили в нас Поклик племені Тут той Хто зброю підіймає першим Першим її ж і кладе Ми з тих Хто вертається й вертає Кого ви не змогли Навіть щиро ненавидіти І дотепер такі рідні Всі ви незнайомці Стали бронею Сталевими стали Перетворилися На хижаків вранці Коли пробудив нас Поклик племені Туго затягнули мотузки І ми разом не аби з ким Щоб рвати зло тут на шматки Наточили свої гострі вістря І за своє обійстя За землю свою ворога в грядки Ґрунт, переораний залізом Де стрибнеш – там і злізеш Де зайдеш – там залишишся на вік І прадідівські щирі настанови В нашій ДНК будові Тисячами голосів у голові Це поклик, це клич, це від корені Незламні перед страхом І ніким іще не скорені Ми премо тільки вгору І ми для свободи створені Та кожен має в спомині Поклик племені