Одягну на себе цю плюшеву куртку
Шапку-ведмедика, піду на горку
За вікном давно смерка
Сьодні буду я сама
Рукавичкі важезні
В носі соплі замерзли
Як прийду наругають
Під низом майки немає
Вихід в голові один
Йду на зустріч хуртовині
Тіло трусить ноги мокрі
Я стою зверху гори
Опущу я свої санки
І почну летіть униз
І немає швидше друзів
В цьому світі я сама
І Миколая теж немає
Мені брат старший зказав
Упала
Мінус двадцять
Мінус куртка і штани
Бо з вікна дивився хлопець
Закохалась, а ти ні
Упала
Мінус двадцять
Мінус куртка і штани
Бо з вікна дивився хлопець
Закохалась, а ти ні
Летіла з горки
Уїбалась носом
І лежить маленька
На землі
Летіли сльози
Летіли соплі
Летіли каплі в сніг крові
А щоки красні на морозі
Пар із рота теплий виліта
Я на балконі палю босий
Як її бідну санками накрива
Тіло трусить ноги голі
На балкані я в трусах
Пада сніг на підвіконня
Сіжки попіл на губах
Чищу тобі мандарину
На пожуй її сама
До щоки примерзли сльози
Сука йобана зима!
Упала
Мінус двадцять
Мінус куртка і штани
Бо з вікна дивився хлопець
Закохалась, а ти ні
Упала
Мінус двадцять
Мінус куртка і штани
Бо з вікна дивився хлопець
Закохалась, а ти ні
Твій погляд, як завжди
Усі руйнує плани
Ти ж точно глянув у мій бік
Мені стало погано
Якась мала лежить в крові
Мене так маже знатно
А я дивлюся, як кенти розкопують закладку
Упала
(Кх-Кх-Кх)
Упала
Мінус двадцять
Мінус куртка і штани
Бо з вікна дивився хлопець
Закохалась, а ти ні
Упала
Мінус двадцять
В стірці куртка і штани
Бо з вікна дивився хлопець
Закохався, а я ні
