Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиноньку в гай
Сядемо вкупочці ми під калиною
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько
Срібною хвилею
Стелиться в полі туман
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу
Я ж тебе, вірную, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу
Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиноньку в гай
Небо незміряне всипано зорями
Перлами теж під тополями
Що то за Божа краса!
Грає перлиста роса
Ти не лякайся, що ніженьки
Вмочиш в холодну росу ти
Ти не лякайся, що змерзнеш ти
Лебедонько
Сядемо вкупочці
Ми під калиною
І над панами ти...
Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиноньку в гай
