Скількі б у нас не було часу, нам все одно мало Скільки б ночей та речей - тобі того всього замало Очі твої зеленіють, коли я читаю в них свої картини Губи мої шаленіють від запахів квітів на твоїй шиї Мiж заборами незнайомими Вiн не помiчає обiймiв Я хоч в сторонi бачу з далини Руки, що здаються моїми Прошу зроби хоч крок Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду Прошу зроби хоч крок Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду (шоколаду) Скількі б у нас не було книжок - нам все одно мало Скільки б самотніх думок - нам того замало все, що замало Квіти твою зеленіють, коли вмиваєш своїми сльозами Щоки твої червоніють, коли помічаєш, що він біля брами Мiж заборами незнайомими Вiн не помiчає обiймiв Я хоч в сторонi бачу з далини Руки, що здаються моiми Прошу, зроби хоч крок Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду Прошу, зроби хоч крок Ти не помiчаєш, як танцюємо утрьох Наче, третiй - зайвий, час закинути у блок Ти - йому всю душу, ну, а вiн тобі - шматок шоколаду