Люлі-люлі, люлі...
Люлі-люлі, люлі...
Засни, серце, засни
Засни, собі живи
Люлі-люлі, люлі...
Люлі-люлі, люлі...
Засни, серце, засни
Засни, собі живи
Ходжу-блуджу, навколо шум
У місті велико-велико-великому
Відкрити би серце своє
Та нікому, нікому, нікому
Цвіте воно, як Божий рай
Потай миру і не вмирає
Ні любощам, ні милощам
Віри не йме, бо в ньому діра
Полиці заставлені фото
Забито на диску жорсткому
Заповнені в пам'яті соти
Та кажуть, що краще одному
Ой серденько моє закрите
Ой внутрішній мій тихий раю
Не будеш ти більше розбите
Я тебе закриваю...
А люди навколо блукають самотні
Люди не знають, а що буде потім
Ховають себе у рутині й роботі
Затихли серця, хоча щастя навпроти
А людям заповнити би порожнечу
Зібрати докупи розкидані речі
Бо серце у грудях мов глечик у печі
Давить, і давить, і давить, і давить, і давить на плечі
Люлі-люлі, люлі...
Люлі-люлі, люлі...
Засни, серце, засни
Засни, собі живи
Люлі-люлі, люлі...
Люлі-люлі, люлі...
Засни, серце, засни
Засни, собі живи
Люлі-люлі, люлі...
Люлі-люлі, люлі...
Люлі-люлі, люлі...
Люлі-люлі, люлі...
